- Я досліджую, і читаю Шевченка зі сцени з 1947 року! У наступному році - 70 річний творчий ювілей! У 2 класі мене покликали читати зі сцени. Доля! Я колись на одній науковій конференції у Житомирі запитав наших професорів: "Ось, як ви думаєте, і до Шевченка були поети, і після, але чому саме Тарас Григорович такий геніальний?". Як вони тільки не відповідали, і з одного, і з іншого боку. А ось я дійшов до такого висновку: природа дала йому такий суперовий, ОСОБЛИВИЙ талант, вміння і відчуття ЛЮБОВІ до УКРАЇНИ. Він настільки був захоплений любов'ю до України, що очевидно, до нього не порівняється ніхто, не до, ні після. Як він писав! "Я так її, я так люблю мою Україну убогу". Це ж здорово! Це незвичайно! Або ще: "Свою Україну любіть. Любіть во врем’я люте. В останню тяжкую минуту за неї Господа моліть”. Хто так може сказать?