В недільній катехезі отець Войчех Сурувка OP, директор інституту релігійних наук св. Томи Аквінського, зупиняє свою увагу на двох найбільших проблемах людини: безпліддя та смерть
Є дві потреби людини, навіть з біологічної точки зору: продовження людського роду (це стосується безпліддя) та збереження життя (це питання та проблема щодо смерті). І це так глибоко в нас сидить, тому виникають такі великі емоційні, психологічні проблеми з прийняттям цих двох моментів: коли ми не можемо продовжувати рід (безпліддя), або ж коли ми зіштовхуємось зі смертю, будь-якою. Але сьогодні будемо говорити про смерть новонароджених дітей. Щодо безпліддя є два чи три принципи з християнської точки зору: 1) Бог дає життя. Це не батьки самостійно вирішують, коли з'явиться дитина. Не виключно вони дають життя. Тим більше це не вони технічно творять людину. 2) Безпліддя - це не Божа кара, а може бути наслідком моїх дій, вчинків (аборт, контрацепція, кріння, наркотики), це не тому що я гірший і Господь мене не благословив дитиною. 3) як нам вести себе, якщо ми безплідні? - не можна себе вести, якби Бога не було і ми вирішуємо, коли і як нам зачати дитину (штучне запліднення). Ми маємо брати до уваги тільки думку Бога та гідність дитини.
Цікавитеся поглибленим вивченням історії Церкви? Тоді ця катехиза саме для Вас. Її автор, о. Олег Жарук, ректор Інституту богословських наук, продовжує розповідати про події, які відбувалися в апостольські часи, тобто в перші десятиліття після заснування Церкви.
Життя людини неможливо уявити абсолютно комфортним і безтурботним. Кожен із нас має досвід труднощів і страждань. Отець Олексій Самсонов, спираючись на євангельську історію про зцілення сліпонародженого чоловіка, розмірковує над сенсом наших випробувань та їхньою глибинною причиною. Чому ми стикаємося з болем і труднощами? Як їх приймати і знаходити в них вищий зміст? Відповіді на ці питання допомагають нам глибше усвідомити власний життєвий шлях і віднайти внутрішню силу для подолання труднощів.