"Чому любов Господа найбільша" - коментар Євангелія дня

Того часу Ісус пішов до свого рідного краю, а за Ним йшли слідом Його учні. А коли настала субота, Він почав навчати в синагозі. І багато з тих, хто слухав, дивувався, кажучи: «Звідки в Нього це? І що за мудрість дана Йому? І що за чудеса творяться Його руками? 

Того часу знову почав Ісус навчати біля моря. І зібрався до Нього надзвичайно великий натовп, так що Він сам, увійшовши в човен, сидів на морі, а весь натовп був край моря, на землі. 

Того часу прийшли Ісусова мати та Його брати і, стоячи надворі, послали до Нього, кличучи Його. А довкола Нього сидів натовп. І говорять Йому: «Ось, Твоя мати, Твої брати і Твої сестри зовні шукають Тебе». А Він у відповідь їм каже: «Хто Моя мати та Мої брати?» І, поглянувши довкола себе на тих, які сиділи навкруги, каже: «Ось Моя мати та Мої брати! Адже хто виконує Божу волю, той Мені брат, і сестра, і мати».

Того часу книжники, які спустилися з Єрусалима, казали, що Він має Вельзевула і що бісівським князем бісів виганяє. Покликавши їх до себе, Він промовляв їм у притчах: «Як може сатана сатану виганяти? І коли царство саме в собі поділиться, не зможе встояти те царство; і коли дім сам у собі поділиться, не зможе встояти той дім; і коли сатана повстав проти себе самого й поділився, не може він встояти, але йому настав кінець. Ніхто не може пограбувати майно сильного, вдершись до його дому, якщо спершу не зв’яже сильного, — і лише тоді пограбує його дім. Воістину кажу вам, що будуть прощенні людським синам всі гріхи й богохульства, хоч скільки б вони не хулили, а хто буде зводити хулу на Святого Духа, той не матиме прощення довіку, а буде винний у вічному грісі». Адже вони казали: «Він має нечистого духа!»

Того часу Ісус вийшов на гору і покликав до себе тих, кого сам хотів, і вони прийшли до Нього. Він встановив Дванадцятьох, аби були з Ним, і щоби посилати їх проповідувати, і щоб вони мали владу виганяти бісів. Він встановив Дванадцятьох і дав Симонові ім’я Петро, а Якову Зеведеєвому та Йоанові, братові Якова, дав ім’я Воанерґéс, що значить: сини грому; і Андрія, і Филипа, і Вартоломея, і Матея, і Тому, і Якова Алфеєвого, і Тадея, і Симона Кананіта, і Юду Іскаріотського, який і видав Його.