Вигорання – це своєрідний стан виснаження, що виникає
внаслідок комунікативного стресу. Його зазвичай характеризують як
негативну складову соціальних професій педагога, лікаря, юриста,
соціального працівника. Але невже людина стикається з емоційно
напруженими і значущими життєвими ситуаціями лише на роботі?
Насправді вона нерідко ще більше виснажується вдома, де теж треба
щодня спілкуватися, розуміти, співчувати, допомагати,
вислуховувати, вирішувати чужі проблеми.
Буває, що в перші роки сімейного життя людину все
задовольняє і вона відчуває задоволення від свого статусу одруженої.
Але згодом емоційна виснаженість зростає, втома накопичується,
дрібні непорозуміння з чоловіком чи жінкою, їхніми родичами
стають все частішими. І тоді сімейне спілкування починає вимагати
надто великих ресурсів, непомірних емоційних інвестицій. Так
настає виснаження, вигорання з усіма його симптомами: відчуттям
спустошеності, втратою смаку до життя, зникненням зацікавленості
у стосунках, постійною роздратованістю, байдужістю.
Отець Василь Іванів Чину Найсвятішого Ізбавителя, УГКЦ, пояснює уривок: "Усі, що хочуть побожно жити у Христі Ісусі, будуть переслідувані" (2 Тим. 3:12).