Чергова програма "У Ваших намірах" з сестрою Ерікою Бабинець OSU про дари Духа Святого. А саме про дар побожності та страху Господнього на прикладі св. Анжели Мерічі
Дар страху Господнього - цей дар схиляє волю людини до послуху Богу не зі страху перед карою і засудженням, але з любові до Бога. Мова йде про страх, аби Бога не образити, не зранити Його гріхами, своїм непослухом.
Найяскравіше ми можемо помітити дар страху Господнього в молитві Св.Анжели Мерічі:
"Мій Господи, осяй темноти мого серця і дай мені ласку, щоб радше би вмерти, ніж нині образити якось Твою Божественну велич. Зміцни мої почуття і відчуття, щоб не завели мене ні вправо, ні вліво і щоб не відвернули від Твого осяяного обличчя, Яке розрадить кожне безутішне серце.
Горе мені нещасній, бо коли входжу в закутки свого серця, то зі стиду не наважуюсь підвести очей до неба, знаючи, що заслуговую, аби пекло живцем поглинуло мене. Бо бачу в собі стільки погрішностей, стільки гидоти і ницості...
Тому відчуваю обов'язок, щоб і вдень, і вночі, ходячи або стоячи, працюючи або міркуючи, благально волати до небес, просячи милосердя та часу на покуту.
Будь добрий, о Найласкавіший Господи, прости мені всі образи і кожну провину, яку я могла вчинити від дня мого Хрещення і до сьогодні.
Будь добрий! Прости також гріхи мого батька і моєї матері, моїх рідних і приятелів, а також гріхи усього світу.
Благаю Тебе про це через Твою Пресвяту Муку і Найдорожчу Кров, пролиту з любові до нас, через Твоє Святе Ім'я, котре нехай благословенне буде більше, ніж морського піску, більше ніж крапель води, ніж сила-силенна зірок.
Жаль мені, що так пізно почала служити Твоїй Божественній Величі. Горе мені, бо аж дотепер не пролила ані краплини своєї крові з любові до Тебе і до того не була слухняною Твоїм Божим заповідям, а кожне протиріччя було надто гірке через мою малу любов до Тебе..."