Чомусь ми самі собі утворюємо образ, в який спосіб має діяти Бог. І що цікаво, маємо певну схему через кого може діяти Всевишній, а через кого - ні. Ми навішуємо на людей свої ярлики, і дивуємося, коли вони їм не відповідають. Особливо, якщо вона (він) не відрізнявся особливими здібностями, на наш погляд. - За які заслуги Бог може промовляти через нього? - говоримо ми самі собі. - Таким чином ми стаємо суддями, замість того, щоб стати споглядачами Божого об'явлення...