В час похоронної Святої Меси кардинал заохотив думати про смерть, як християни, тобто, як перехід до дому Батька...
- Поділяю ваш біль, біль страти, бо біль справді велика. Між нами нема вже нема великої доброї людини, яка випромінювала стільки добра. Тому прошу прийняти від мене співчуття. Дозвольте висловити іншу думку. Коли ми заходили в храм нам було сумно, в очах багатьох - були сльози. Це природньо. Але, скажу таке, хоча ми і переживаємо такий біль душі, щонайменше одна особа, яка є дуже щаслива і повна радості - це наш співбрат владкиа Петро, якого тлінні останки посеред храму. Він уже там, куди ми всі колись підемо. Він вже у Господа, щасливий.