Цього разу в програмі циклу Magistra vinae з істориком Юрієм Комаровим досліджували надзвичайно цікаву сторінку історії — Люблінську унію — передумови причини, процес об’єднання в єдину державу Королівства Польського та Великого князівства Литовського й наслідки для українських земель
Люблінська унія. Репродукція картини Яна Матейка
Програма розпочалася з нагадування про те, що поштовх до об’єднавчого руху Польщі та Литви був закладений ще Кревською унією (1385), так як обидві держави відчували зовнішню загрозу: з боку лицарів-хрестоносців; Московської держави, що активізувала свою політику “збирання руських земель”; Кримського ханства.
До зближення з Польщею литовських магнатів підштовхувало й складне внутрішнє становище Литви.
Дослідили процес кількарічних дебатів у Любліні перед укладанням унії. Литовці розуміли унію як федеративне об’єднання, натомість поляки — як інкорпорацію Литви. Отже, угода відбулась 1 липня 1569 р. - проголошувалось утворення нової федеративної держави Речі Посполитої, Велике Князівство Литовське і Полька Корона лишались самостійними політичними організмами, з окремими адміністраціями, скарбницями, військом, судовою системою. Платою за державний суверенітет, яку зберегла Литва, стали Підляшшя, Волинь, Київщина, Брацлавщина, які перейшли під юрисдикцію Польщі.
Цікавими є й історичні паралелі, які використовують сучасні політики. Декілька днів тому було заявлено про створення т.зв. Люблінського трикутника. Міністр іноземних справ України Д. Кулеба заявив: "Сьогодні ми створюємо "Люблінський трикутник", формат, який стане важливим елементом розвитку і зміцнення Центральної Європи, але також зміцнення України як повноправного члена європейської і євроатлантичної сім'ї". Такий підтекст та посилання на історичну пам’ять, на наш погляд, навряд чи є доречним, враховуючи наслідки для українців та білорусів Люблінської унії 1569 р., коли інтереси цих народів як раз і не були враховані, що привело згодом до загострення національних проблем, а за два століття — руйнування цього державного утворення.
Сьогодні в програмі «В Родині Радіо Марія» мали змістовну зустріч з о. Русланом Михалківим, ректором Вищої Духовної семінарії Київсько-Житомирської дієцезії РКЦ, в якій започаткували майбутній цикл програм про навернення і служіння. Власне, в заголовок винесена назва майбутніх передач – «Покликані до служіння»
Цього разу в нашій історичній програмі Maristra vitae з п. Іриною Телегуз, кандидатом історичних наук, доцентом кафедри історії та етнології України УДУ ім. М. Драгоманова, зосередилися на одній з трагічніших тем нашого минулого – утвердження тоталітарного режиму в совєтській Україні
Ця програма продовжує аналіз процесів, що відбувались в Українській РСР в 20-30 рр. ХХ ст., коли утверджувалась сталінська диктатура. Наш співрозмовник, як і в минулих Maristra vitae – Ірина Телегуз, кандидат історичних наук, доцент кафедри історії та етнології України УДУ ім. М. Драгоманова
Наша підсумкова програма В Родині Радіо Марія відбулась у спілкуванні з с. Мартою Мешко – Марійною Сестрою Чудотворного Медальйона та п. Тетяною Логуш з товариства Св. Вікентія де Поля
Наша підсумкова програма В Родині Радіо Марія пройшла у спілкуванні з отцем Матеушем Адамські – настоятелем київської парафії Успіння Пресвятої Діви Марії
Щоденна програма директора Радіо Марія: коментар Євангелія дня, новини церковного та суспільного життя. 
Молитва Літургії годин або молитва псалмів в західній традиції