Свята Франческа Кабріні відома як покровителька всіх емігрантів. Про життя цієї відважної жінки слухайте в катехезі о. Олексія Самсонова та с. Дам'яни Галущак.
Франческа Ксаверія Кабріні народилася в Італії 15 липня 1850 р. в багатодітній сім’ї, в якій було 13 дітей. У 11 років склала особисту обітницю чистоти. З раннього дитинства вона мріяла стати місіонеркою. У 1869 році, за порадою духівника, вона поїхала в Кодоньо (Ломбардія), в чернечий дім, сестри якого опікувались сирітським притулком. Тут Франческа Ксаверія Кабріні вела викладацьку діяльність. Незабаром вона стала настоятелькою чернечого будинку. 14 липня 1880 Франческа заснувала новий чернечий дім, який став основою нової конгрегації – «Сестри місіонерки Найсвятішого Серця Ісуса». З 1882 року конгрегація, заснована Франческою починає поширюватися в Італії. 12 березня 1888 Святим Престолом був затверджений статут згромадження. 31 березня 1889 Франческа Ксаверія разом з іншими сестрами прибуває у Нью-Йорк, , де починає працювати з італійськими емігрантами. Вона відкриває перший чернечий дім для роботи з дітьми-сиротами. У 1891 році засновує коледж в Гранаді, в 1892 році – притулок і школу в Новому Орлеані і Брукліні, в Нью-Йорку – лікарню «Клініка Колумбус». У 1893 році вона відкриває коледжі в Римі та Генуї. Починаючи з 1895 року подорожує по світу і відкриває численні освітні та медичні установи в Буенос-Айресі, Парижі, Чикаго, Мадриді, Мілані, Лондоні, Нью-Джерсі, Сіетлі, Лос-Анджелесі. 22 грудня 1917 Франциска Ксаверія вмирає, залишивши після себе 67 чернечих будинків і 3 000 сестер, що вступили в її згромадження.
Цікавитеся поглибленим вивченням історії Церкви? Тоді ця катехиза саме для Вас. Її автор, о. Олег Жарук, ректор Інституту богословських наук, продовжує розповідати про події, які відбувалися в апостольські часи, тобто в перші десятиліття після заснування Церкви.
Життя людини неможливо уявити абсолютно комфортним і безтурботним. Кожен із нас має досвід труднощів і страждань. Отець Олексій Самсонов, спираючись на євангельську історію про зцілення сліпонародженого чоловіка, розмірковує над сенсом наших випробувань та їхньою глибинною причиною. Чому ми стикаємося з болем і труднощами? Як їх приймати і знаходити в них вищий зміст? Відповіді на ці питання допомагають нам глибше усвідомити власний життєвий шлях і віднайти внутрішню силу для подолання труднощів.
Того часу Ісус пішов до свого рідного краю, а за Ним йшли слідом Його учні. А коли настала субота, Він почав навчати в синагозі. І багато з тих, хто слухав, дивувався, кажучи: «Звідки в Нього це? І що за мудрість дана Йому? І що за чудеса творяться Його руками?