22 жовтня Католицька Церква згадувала першого Папу - слов'янина
…Ми зустрілися востаннє в задушливому серпні 1998 року, коли трагедія
кривавих виборів кучмінської епохи підважила існування всіх ініціатив і
звершень, що ми встигли побудувати в Ім’я Боже. Надзвичайна спека у Римі
– і нема шансів на зустріч з папою. Він слабий і не виїжджає з
Кастельгандольфо.
В передостанній день сталося чудо: оголошена загальна аудієнція, і ми маємо на ній бути. Але це був тільки початок чуда.
Коли
ми, насичені його словами, готові були виходити, до нас підійшов
служитель і сказав: «Святіший Отець просить українську делегацію до
окремого приміщення на спеціальну зустріч».
Він
увійшов – слабий і могутній водночас. Ми всі відчули одне: його око, як
могутній прожектор, вихопило нас із життєвої темряви, висвітлило, не
залишило нічого затіненого… І – хвиля радості – радості не від світу
цього.
Він показав на мене пальцем і сказав: Ось – Одеса!.. Одеса – це ксьондз Хоппе, привітай його від мене при нагоді!
Я
тричі починав йому говорити про Світлий Дім – недержавний притулок для
бездомних дітей, який був створений мною задля його келецького
благословення… а він відповідав: Wiem - знаю… аж доки до мене не дійшло,
що він дійсно ЗНАЄ.
«Чого потрібуєш?»
Кажу: «Отче, Вашого благословення!»
І я отримав його. І разом з благословенням отримав силу і можливість на неймовірні речі, які окремій людині не під силу. Два слова дав він мені навздогін благословенню: - не піддавайтеся комуністам!
- І – «Все витримай і стій міцно!»
За
декілька тижнів тріумфуюча комуна підняла спробу знести з обличчя землі
малесенький притулок Світлий Дім – місце останньої надії тих малюків, у
яких відібрали і саму можливість надіятися. Не в людських силах було
протистояти комунячій пошесті, що регочучі поверталася з тріумфом. Але
душа співала ті два слова, які він подарував, як заповіт, - і я вистояв,
і прикрив собою дітей. І Світлий Дім вистояв. І надія не згасла.