Про історію покликання та випробування протягом життя розповідає настоятель парафії Святого Вацлава, м. Житомир, отець Віктор Маковський.
В минулому настоятель парафії Святого Олександра, м. Київ; Св. Варвари в Бердичеві; Св. апостолів Петра і Павла в Луцьку та був канцлером Луцької дієцезії. Також служив настоятелем катедрального собору Святої Софії в Житомирі. Перед початком служіння в Житомирі, був настоятелем парафії Воздвиження Хреста Господнього у м. Зв’ягель.
Народився я в Житомирі в католицькій родині. В нашій сім'ї було природньо вірити в Бога. Ми не уявляли, що може бути по іншому, адже віра була головним елементом життя з сімейною молитвою
Пам'ятаю, що в дитинстві завжди бавився та грав священника. Якось, зі слів мами, в 1974 році, коли помирав тато до нас прийшов священник, світлої пам'яті, отець Станіслав Шипта настоятель катедри в Житомирі. Я сказав, що знаю його: “Ви високо виходите та довго говорите”, адже отець Станіслав мав звичку говорити довгі проповіді. А коли він запитав: “Ким ти будеш?” то вже у 4 роки я чітко відповів: “Ксьондзом буду!”.
Мене чомусь Бог вибрав. Це дар. І тут немає моєї заслуги. Тим, хто сумнівається у своєму покликанні рекомендую молитися про розпізнання.
Настоятель парафії Святого Вацлава, м. Житомир, отець Віктор Маковський.
Слухати інші програми Люди справи
Ярослав Шкляр та Оксана Кисельова - подружжя капеланів Християнської Служби Порятунку (ХСП), яке допомагає військовослужбовцям у шпиталях і на фронті. Як вони стали на цей шлях, які виклики постають перед капеланами та що їх найбільше мотивує - слухайте у програмі Люди Справи з Олександром Скрипченком.