Коли йде війна – знімають, зазвичай, щось пафосно-патріотичне, або веселе, а після завершення війни – зазвичай, щось психологічно-філософське. Хтось хоче підняти настрій на фронті та у тилу, хтось – надихнути на подвиги, хтось – змусити глядача замислитись чому і для чого йде ця війна і як жити тим хто вертається з фронту. Вашій увазі аналіз кінострічки «Наші котики» від історика Віктора Заславського.
Катехизм Католицької Церкви твердить, що той, хто говорить: «Вірую», - говорить: «Я приймаю те, у пі, що ми віруємо». Спільність у вірі вимагає спільної мови віри, всіх, яка об’єднує всіх в цьому самому визнанні віри. Отож Апостольська Церква від початку виражала й передавала свою віру короткими, нормативними формулюваннями (Пор. Рим. 10, 9; 1 Кор. 15, 3-5 і т.п.). Але вже в дуже ранній період Церква забажала також зібрати найсуттєвіші елементи своєї віри в упорядкованих і стислих викладах, призначених передусім для кандидатів до Хрещення: