Молитися мене навчили батьки, адже щовечора ми схиляли коліна перед Богом. У 9 років мене запросили стати міністрантом. З тих пір я не віддалявся від вівтаря, бо мені подобалося служити в Церкві. Із 7 класу я навчався у музичній школі та співав у Церкві. Моє життя складалося зі школи, спорту та храму.
Люди тоді казали: "Він буде священником". Коли я працював на електростанції, то все більше розумів, що моє місце біля вівтаря, хоча постійно запитував у Бога про Його волю для мене.
Одного разу я потрапив на молитву Тезе, де ми молилися та співали словами: "Не бійся. Не тривожся. Бога достатньо буде". Тоді Бог відповів мені: "Сюди приходь - це твоє місце". Почувши цей заклик, я злякався та втік. А коли повернувся до монастиря знову, то дивувався, чому втікав звідси, адже почувався тут дуже добре.
Із 17 років я щодня молився за своє призначення та зрозумів, що у розпізнанні покликання важливі такі складові: молитва, тиша та дослідження.
Слухати інші програми
Ярослав Шкляр та Оксана Кисельова - подружжя капеланів Християнської Служби Порятунку (ХСП), яке допомагає військовослужбовцям у шпиталях і на фронті. Як вони стали на цей шлях, які виклики постають перед капеланами та що їх найбільше мотивує - слухайте у програмі Люди Справи з Олександром Скрипченком.
Щоденна програма директора Радіо Марія: коментар Євангелія дня, новини церковного та суспільного життя. 
Молитва Літургії годин або молитва псалмів в західній традиції