Різниця цінностей та концепції влади Українців і росіян. В ефірі Радіо Марія доцент кафедри політології Університету Григорія Сковороди в Переяславі, Юрій Войтенко.
"Такої кількості НЕвиконаних завдань, які ставили росіяни у цій війні, історія не знає. Жодну стратегічну ціль окупанти не досягнули".
"Протистояння та конфлікти між московією, російською імперією та рф тривають активно на Українських землях після періоду Хмельниччини. Ми мали свою концепцію побудови державності, який відрізнявся від їхнього. Наші світогляди досить різні, щоб називати наші народи братніми. Після 24 лютого 2022 року ілюзії щодо братерства остаточно розвіялися і ми тепер називаємо речі своїми іменами", - розповідає Юрій Войтенко.
- Ми протягом декількох сотень років навчилися з поміж себе вибирати керівників, а якщо кандидат не підходив то була можливість переобрання. Ми чудово розуміємо, що рівні між собою та маємо вибирати тих із ким будемо керувати великими територіями. Вибори, як пряма форма демократії є основними засадами демократичного суспільства та демократичного ладу - це нас відрізняє від сусідів. Українці відрізняються самоорганізованістю, а корені цього явища можуть сягати ще Трипільської доби. Там, (сучасна рф) на відміну від нас, люди завжди чекали вказівки від влади, а про рівність не йшло й мови.
- Причиною розпочатої росією великої війни є певна заздрість. Адже після розвалу союзу ми почали розвиватися, збагачуватися культурно, духовно та матеріально і все більше відходимо від російської парадигми в напрямку заходу. Наша самоорганізованість дозволяє нам розвиватися. Якщо для них рівність є в бідності то Українці прагнуть мати більше завдяки своїй праці та розуму. Ми окрім бажання докладаємо зусиль. Ми почали розвиватися та ставати кращими на користь собі, але росіяни чомусь вважають, що ми це робимо їм на зло.
- Завдяки брехні та маніпуляціям рф намагається створити образ ворога, щоб мати змогу мобілізувати своїх чоловіків на "праведну війну". В такому випадку вони можуть залучити чоловіків для участі у бойових діях на чужій території. Через пропагандистські штампи вони намагаються показати, що виконують благу місію, звільняючи "рускоє насєлєніє" від фашистів. Вони діють за принципом "розділяй та владарюй."
- В багаторічному російсько-Українському протистоянні ми маємо перемоги. Однією зі значущих перемог, які ми пам'ятаємо з історії, є битва під Конотопом 1659 року. Але такого сильного протистояння, як сьогодні, окупанти не очікували. Такої кількості НЕвиконаних завдань, які ставили російські військові у цій війні, історія ще не пам'ятає. Жодну стратегічну ціль в російсько-Українській війні окупанти не досягнули.
Ярослав Шкляр та Оксана Кисельова - подружжя капеланів Християнської Служби Порятунку (ХСП), яке допомагає військовослужбовцям у шпиталях і на фронті. Як вони стали на цей шлях, які виклики постають перед капеланами та що їх найбільше мотивує - слухайте у програмі Люди Справи з Олександром Скрипченком.
"З 14-16 лютого 2025 року відбудуться реколекції Руху Назаретських Родин. Це унікальна можливість присвятити час Богу, спільній молитві, аналізу та змінам у житті", - настоятель парафії Пресвятої Діви Марії з гори Кармель (смт
Томашпіль), модератор Руху Назаретських Родин, отець Станіслав Свурка.
"Часто чув від воїнів, які пережили травматичні події, або від людей, які стали свідками несправедливості: «Де Бог у всьому цьому?» І це питання варто поставити не лише для того, щоб отримати відповідь, а й щоб краще зрозуміти, хто ж такий Бог", - брат-францисканець Микола Орач,
Парафія Преображення Господнього, м. Бориспіль.
Про книгу "Емоції" отця Марека Дзєвєцького розповідає фахівець зв`язків із громадськістю, магістр теології, редактор видавництва
Святого Павла у Львові, Юлія Берт.
"На отримання індульгенції впливають два фактори: внутрішній (бажання щиро висповідатися та відв'язатися від гріха якнайменшого) та зовнішній (помолитися "Отче наш", "Вірую", зробити діло, з яким пов'язаний відпуст)", - отець Костянтин Морозов.