Наш гість розповів, чому пішов з високої посади, пригадав, як визволяв військовополонених, а ще поділився згадкою про церковних ієрархів з якими його зводила доля...
"Я гордий тим, що владика Петро Мальчук був моїм другом. Коли була необхідність - ми зустрічались. Колись архієпископ Петро гостив у мене вдома. Мій старший син запитав у його преосвященства: "Дідуся, а ти що і спиш у шапочці?" Після цього владика засміявся, зняв з себе піуску, хрест і надів на мого сина. В цей самий день так вийшло, що повз наш дім проїжджав член Неокатехуменальної дороги, єпископ-помічник Радослав Змітрович...
У такий дивний спосіб в моєму домі опинилося одразу два єпископа! Мій син з цікавістю роздивлявся напис на хресті владики Петра Мальчука, після чого його преосвященство сказав: це написано у мене на хресті, а у владики Радослава Змітровича в серці... він ніколи не соромився говорити теплі слова. Він був одним з перших, хто благословляв мене у 2014 році, коли я вперше їхав на фронт. Архієпископ організував мені і зустріч з Папою Франциском.
Я жалкую, що до конці не навернувся, і ще не є справжнім християнином! Я звичайна людина і не можу досконало відкритися Богу! Чоловіки повинні вміти плакати! Якщо він не вміє цього робити - це значить, що він не вміє співстраждати..."
Щоденна програма директора Радіо Марія: коментар Євангелія дня, новини церковного та суспільного життя. 
Молитва Літургії годин або молитва псалмів в західній традиції