Слухати Радіо

23:00

Слово на кожен день

В ефірі

Літургія годин (Бревіарій)

Своїми проповідями блаженний о.Яким Сеньківський умів тримати народ у постійному піднесенні духа й надії на краще завтра

Отець Яким Сеньківський відноситься до тих священників, які були жахливо мучені та загинули від рук більшовиків під час наближення німецьких солдат в 1941 році.
В програмі "У Ваших намірах" с.Дам`яна Галущак продовжує знайомити слухачів з блаженними мученниками УГКЦ.

Народився 2 травня 1896 року в багатодітній сім’ї у с. Гаї Великі, що біля Тернополя. Родина Сеньківських з дитинства звикала до важкої фізичної праці на полі. Проте батьки не шкодували грошей на освіту своїх дітей, котрих вони виховували у християнському та патріотичному дусі. Обидва сини з родини Сеньківських – Іван (пізніше – Яким) та Володимир – стали священиками.
Богословські студії Іван (Яким) Сеньківський закінчив у Львові, а 4 грудня 1921 року у архикатедральному соборі Св. Юрія був рукоположений на священика. Згодом о. Іван продовжив навчання в м. Інсбрук (Австрія), де здобув докторський ступінь.

До чину св. Василія Великого о. Сеньківський вступив 10 липня 1923 р. У Крехові 1 березня 1925 р. він склав перші чернечі обіти, а 31 серпня 1930 – вічні. Блаженний був веселої вдачі, товариський, добрий, одним словом, зразковий чернець. В 1925–1927 pp. о. Яким працював сотрудником парафії с. Краснопуща на Тернопільщині, а в 1927–1931 pp. був професором гуманінарних предметів (українознавство, латина, загальна історія, географія) в окружній вищій духовній школі при Свято-Онуфріївському монастирі в с. Лаврові, що на Старосамбірщині. Крім того, йому було доручено викладати катехизм у школах в с. Лінина та с. Лаврів.

У 1932 році о. Сеньківського призначили здійснювати священиче служіння у м. Львові, зокрема тут він провадив Марійське Товариство та третій Василіанський Чин. У великопосному часі отцеь виголошував реколекції, а впродовж року здійснював місії. Його авторству належить хроніка Львівського монастиря. Блаженний Яким Сеньківський мав дар від Бога вміло спілкуватись з людьми, особливо з молоддю. Його проникливе пастирське слово під час проповідей вщент наповнювало віруючими місцеві храми.

У 1939 р. о. Якима Сеньківського призначено ігуменом монастиря оо. василіан у місті Дрогобичі. З прибуттям отця професора Якима Сеньківського до Дрогобича розквітла душпастирська діяльність, оживилось великими місіями релігійне життя, доповнилась новими елементами парохіяльна праця. З перших днів перебування в Дрогобичі він став улюбленцем усього міста. Він здобув собі прихильність вірних завдяки блискучому проповідницькому хисту, вмінню доступно промовити до інтелігента й робітника, до старшого й молодшого, навіть до маленької дитини. У пам’яті дрогобичан о. Яким запам’ятався ввічливим, адже на його обличчі завжди сяяла щиросердечна посмішка.

З приходом радянської влади в Галичину о. Сеньківський стає символом Церкви й народу в місті Дрогобичі. Своїми проповідями отець Яким умів тримати народ у постійному піднесенні духа й надії на краще завтра. Професора о. Сеньківського радянська влада багаторазово викликала на «розмови», під час яких у нього вимагали припинити душпастирську діяльність у монастирі. Вранці, 26 червня 1941 р. єромонах Яким Сеньківський відправив останню в своєму житті Святу Літургію. У передобідній час більшовики заарештували його разом із єромонахом Северином Бараником. Декілька днів перед тим вірні радили священикам якнайшвидше покинути монастирську обитель і перечекати небезпеку. Як свідчать очевидці, о. Яким відповів на це: «Ховатися не буду, а без волі Господньої ні один волосок не впаде з моєї голови».

29 червня 1941 року, в неділю вранці, ще до приходу німецького війська у місто, населення кинулося до суду й прилеглої до нього в'язниці з надією звільнити своїх рідних, але знайшли лише сотні закатованих тіл. В одній із підвальних келій суду, поміж іншими речами, було знайдено часослов о. Бараника та світлину-поштівку о. Сеньківського. Однак тіло єромонаха Якима Сеньківського ніхто не знайшов. Очевидці говорили, що його зварили в казані і дали їсти в'язням. Вірогідність цього факту – велика, адже люди, які тоді сиділи в тюрмі, стверджували, що юшка, якою їх годували, була солодкуватого присмаку і там знаходили людські нігті.

Лице хворого – це лице Бога

Лице хворого – це лице Бога

У передачі «У ваших намірах» беруть участь три сестри зі Згромадження Маріїних сестер Чудотворного медальйона: с. Барбара Патерлін, с. Марта Мешко і с. Вероніка Вигівська.
2025-02-05 00:00:00
"Причина залежностей - брак любові", - отець Міхал Бранкевич

"Причина залежностей - брак любові", - отець Міхал Бранкевич

Говоримо з отцем Міхалом Бранкевичем про причини залежності.
2025-02-05 00:00:00
Де Бог, якщо навколо стільки несправедливості та болю? На запитання відповідає брат Микола Орач

Де Бог, якщо навколо стільки несправедливості та болю? На запитання відповідає брат Микола Орач

"Часто чув від воїнів, які пережили травматичні події, або від людей, які стали свідками несправедливості: «Де Бог у всьому цьому?» І це питання варто поставити не лише для того, щоб отримати відповідь, а й щоб краще зрозуміти, хто ж такий Бог", - брат-францисканець Микола Орач, Парафія Преображення Господнього, м. Бориспіль. 
2025-01-31 00:00:00
Жити для Бога і спочити в Ньому: чи є щось краще в цьому світі?

Жити для Бога і спочити в Ньому: чи є щось краще в цьому світі?

"Направляти через Слово Боже", - отець Василь Іванів, ЧНІ УГКЦ
2025-01-31 00:00:00
Чи може Господь проклясти цілий народ чи конкретну людину?

Чи може Господь проклясти цілий народ чи конкретну людину?

Дискутуємо з отцем Міхалом Бранкевичем про прокляття Господнє. Чи це витвір людської уяви, чи реально теологічний факт.
2025-01-31 00:00:00
Як ви слухаєте Радіо Марія?

Як ви слухаєте Радіо Марія?