22 червня Православна Церква України та УГКЦ вшановує пам’ять святого Кирила,
архиєпископа Олександрійського. Він вважається одним із Отців Церкви,
був головою III Вселенського Собору в Єфесі та дуже суворо і
безкомпромісно подавляв усі єресі.
Владика Кирил походив зі знатної й благочестивої християнської сім’ї.
Він вивчив світські науки, у тому числі філософію, але найбільше прагнув
надбати знання Святого Письма та істин християнської віри. В юності
Кирил вступив до скиту святого Макарія в Нітрійській горах, де пробув
шість років. Патріарх Олександрійський Феофіл (385–412 рр.) висвятив
його в сан диякона, зарахував до кліру і, побачивши його обдарованість,
доручив виголошувати проповіді. По смерті Феофіла Кирил одностайно був
обраний на патріарший престол Олександрійської Церкви. Дбав про
утвердження своєї пастви у благочесті. Його непохитна твердість у
захисті віри особливо виявилися в боротьбі з Несторієм. На III
Вселенському Соборі, скликаному у 431 р. в місті Ефесі, святитель Кирило
був головою.
Цікавитеся поглибленим вивченням історії Церкви? Тоді ця катехиза саме для Вас. Її автор, о. Олег Жарук, ректор Інституту богословських наук, продовжує розповідати про події, які відбувалися в апостольські часи, тобто в перші десятиліття після заснування Церкви.
Життя людини неможливо уявити абсолютно комфортним і безтурботним. Кожен із нас має досвід труднощів і страждань. Отець Олексій Самсонов, спираючись на євангельську історію про зцілення сліпонародженого чоловіка, розмірковує над сенсом наших випробувань та їхньою глибинною причиною. Чому ми стикаємося з болем і труднощами? Як їх приймати і знаходити в них вищий зміст? Відповіді на ці питання допомагають нам глибше усвідомити власний життєвий шлях і віднайти внутрішню силу для подолання труднощів.