У катехизі про богопосвячене життя с. Наталія Гальцова в головних рисах окреслює три євангельські ради: чистоти, вбогості та послуху, які усі монахи добровільно зобов’язуються дотримуватися до кінця життя.
Чи можна сказати про кожну людину, яка присвячує Богові усі свої щоденні справи, що вона є богопосвяченою? Що відрізняє монаха від побожного християнина? Монашество – це віддання себе самого в повноті для Господа, це завжди крок у невідоме. Чернечі обіти допомагають богопосвяченій особі бути абсолютно вільною для служіння Богові, однак вони не є ознакою святості чи досконалості, а лише засобом для її осягнення. Ознакою досконалості є любов до Бога та ближнього, яку монахи проявляють на різний спосіб відповідно до харизми свого Ордену чи Згромадження. Наприклад, місіонерські Згромадження, відгукнувшись на заклик Ісуса: «Ідіть, отже, і зробіть учнями всі народи: христячи їх в ім'я Отця і Сина і Святого Духа» (Мт. 28,19), виїжджають на місії до найвіддаленіших куточків світу, щоби проголошувати Добру Новину людям, які ще не знають Христа. Одним із таких відважних місіонерів був святий Йосиф Фрайнадемец – італійський священник, який усе своє життя присвятив наверненню китайців. Незважаючи на жорстокі переслідування, він так полюбив цей народ, що говорив: «Навіть у Небі хотів би бути китайцем». Згромадження Божого Слова, до якого він належав, до сьогодні активно і плідно працює на місіях та вважається найбільшим місіонерським згромадженням у світі.
У передачі «У ваших намірах» беруть участь три сестри зі Згромадження Маріїних сестер Чудотворного медальйона: с. Барбара Патерлін, с. Марта Мешко і с. Вероніка Вигівська.
Цікавитеся поглибленим вивченням історії Церкви? Тоді ця катехиза саме для Вас. Її автор, о. Олег Жарук, ректор Інституту богословських наук, продовжує розповідати про події, які відбувалися в апостольські часи, тобто в перші десятиліття після заснування Церкви.
Життя людини неможливо уявити абсолютно комфортним і безтурботним. Кожен із нас має досвід труднощів і страждань. Отець Олексій Самсонов, спираючись на євангельську історію про зцілення сліпонародженого чоловіка, розмірковує над сенсом наших випробувань та їхньою глибинною причиною. Чому ми стикаємося з болем і труднощами? Як їх приймати і знаходити в них вищий зміст? Відповіді на ці питання допомагають нам глибше усвідомити власний життєвий шлях і віднайти внутрішню силу для подолання труднощів.