Празник святого священномученика Йосафата для вірних Української Католицької Церкви особливо дорогий, світлий і радісний, бо це празник нашого українського святого, празник нашого брата по крові й кості, празник великого апостола й мученика за святу віру й єдність Церков.Та не тільки наша Церква, але й ціла Католицька Церква його почитає, його славить, до нього молиться, на його честь будує святині, а його мощі спочивають у серці християнсько-католицького світу, у базиліці святого апостола Петра в Римі. Святий Йосафат - це перший український святий, якого канонізувала Католицька Церква, йому і його мученицькій крові ми завдячуємо, що сьогодні визнаємо правдиву Христову віру та що ми члени правдивої Христової Церкви.
Не думаю пригадувати тут історію його життя, канонізації чи культу, але радше хочу звернути увагу на знаменні риси його особи й характеру, за які свята Церква його канонізувала та вписала до переліку святих мучеників. Особу святого Йосафата можна окреслити трьома словами: Він - святий, він - апостол, він - мученик.
Отець Василь Іванів Чину Найсвятішого Ізбавителя, УГКЦ, пояснює уривок: "Усі, що хочуть побожно жити у Христі Ісусі, будуть переслідувані" (2 Тим. 3:12).