Чинний голова Комітету Шевченківської премії один з небагатьох відомих журналістів, хто не боїться говорити про Бога та віру. Одним із найвідоміших проектів нашого гостя є знаний глядачам загальноукраїнського суспільного телеканалу UA: Перший, в ефірі якого багато разів бували очільники Церков та релігійних організацій для обговорення суспільно значущих тем.
"Я виріс у Церкві. Не було питання чи особистого вибору, як ставитись до віри! Всі навколо мене так поводились і так вірили. Потім було прийняте особисте рішення мами і мого діда, щоб трішечки попустити і вийняти мене з цього простору.
Пам'ятаю свою подорож Радянським Союзом, конкретніше Грузією, мені було років п'ять чи шість. Ми зайшли до місцевої їдальні. Я почав шукати очима ікону і не знайшовши, все одно перехрестився! Моя мама і тітонька тоді трохи спантеличилися - це ж був Радянський Союз! Тоді тітонька сказала, що мене добре виховують, і після цього з нами поводилися, як гостями. А ви ж розумієте, що таке у Грузії бути гостем!" - розповів Юрій Макаров.