Піддиякон Чину святого Василія Великого розповідає про особливості монашого життя, служіння Богу та людям.
"Я виховувався у дитячому будинку, можливо тому спокійно сприймаю переведення з Києва до Гошева, - розповідає піддиякон Пахомій. - Діти дитбудинку по-іншому сприймають світ. Я вмію мріяти та стараюся свої мрії та плани довірити Богу, кажучи: "Якщо на це є Божа воля".
Люди приїжджають у Гошів до Богородиці. У паломницькому центрі УГКЦ найбільшою святинею є
чудотворна ікона Божої Матері Гошівської. Багато відвідувачів святині - це туристи, які часто, будучи у Моршині, заїжджають на екскурсію до нашого храму.
У Києві я не міг підійти до перехожого та запросити незнайомого до молитви, а у Гошеві це можливо. Люди тут відкриваються, бо вони шукають Господа".
П’ять років тому відійшов до Вічности Патріарх Любомир Гузар.
«Бути Людиною» - не лише заповіт Блаженнішого Любомира, а й гасло
спільноти, яка виникла після Його відходу до Вічности.
Як втілює цей заповіт спільнота, яка її харизма та мета, та що значить
«бути Людиною» сьогодні в часі війни,- саме про це ми говорили з
учасниками спільноти «Покоління Любомира Гузара»