(Важливість Святого Письма для Церкви)21. Церква завжди свято шанувала Божественні Писання, як і саме Тіло Господнє; вона ніколи не припиняє, особливо в літургії, приймати хліб життя із трапези слова Божого і Тіла Христового й подавати його вірним. Церква завжди вважала і вважає Святе Письмо, разом зі Священним Переданням, найвищим правилом своєї віри, бо, натхненні Богом і раз та назавжди закріп-лені на письмі, вони незмінно подають слово самого Бога й озвучують у сло-вах пророків та апостолів голос Святого Духа. Тому всякому церковному проповідуванню, як і самому християнському благочестю, слід живитися й керуватися Святим Письмом. Бо у священних книгах Отець, що на небесах, приходить до дітей своїх з великою любов’ю і розмовляє з ними. У слові Бо-жому присутня така сила, така могутність, що воно є для Церкви підтримкою й життям, а для дітей Церкви – наснагою віри, поживою для душі, чистим і нескінченним джерелом духовного життя. Ось чому Святому Письму чудово підходять слова: “Бо слово Боже – живе й діяльне” (Євр. 4:12), “що може збуду-вати й дати вам спадщину між усіма освяченими” (Ді. 20:32; пор. 1 Сол. 2:13).
Цікавитеся поглибленим вивченням історії Церкви? Тоді ця катехиза саме для Вас. Її автор, о. Олег Жарук, ректор Інституту богословських наук, продовжує розповідати про події, які відбувалися в апостольські часи, тобто в перші десятиліття після заснування Церкви.
Життя людини неможливо уявити абсолютно комфортним і безтурботним. Кожен із нас має досвід труднощів і страждань. Отець Олексій Самсонов, спираючись на євангельську історію про зцілення сліпонародженого чоловіка, розмірковує над сенсом наших випробувань та їхньою глибинною причиною. Чому ми стикаємося з болем і труднощами? Як їх приймати і знаходити в них вищий зміст? Відповіді на ці питання допомагають нам глибше усвідомити власний життєвий шлях і віднайти внутрішню силу для подолання труднощів.