Вшанування Почаївської ікони Божої Матері почалося з XVI століття і має своє особливе значення - у програмі говоримо з митрополитом Тернопільським та Кременецьким Нестором Писиком, ПЦУ
Ікона, яка нагадує про чудову подію, з'явилася в Україні лише 1559 р. Її привіз із Царгорода патріарх Неофіт, передавши дворянці Ганні Гойській в подяку за дах над головою - жінка прихистила церковне посольство у своєму маєтку Орля. Образ пробув у садибній каплиці 38 років, поки його сила не зцілила Філіпа - сліпого брата аристократки. Після цього реліквію, від якої виходило променисте сяйво, помістили в Свято-Успенську Почаївську Лавру. У 1675 р відбулося ще одне диво, пов'язане з реліквією. Коли до монастиря підступили турецькі війська, налякані жителі обителі відслужили перед святинею нічний молебень. І на світанку над куполами головного собору Лаври з'явилася сама Небесна Цариця, в супроводі ангелів і праведників. Вражені вороги втікали, а ченці встановили дату цієї події 23 липня як день поминання образу.
Отець Василь Іванів Чину Найсвятішого Ізбавителя, УГКЦ, пояснює уривок: "Усі, що хочуть побожно жити у Христі Ісусі, будуть переслідувані" (2 Тим. 3:12).