о.Юрій Блажиєвський FDP в ранковій катехезі роздумує, як змінюється в нинішній ситуації карантину духовне життя Церкви і кожного християнина.
Церква зараз в якийсь спосіб переживає вимушений фізичний сон - карантин. Це час для Церкви, коли ми можемо зупинитися з поточними справами, фізичною активністю, щоб трохи поспати і помріяти. Це є час ласки і благодаті для Церкви. Для християнина - це час, коли можна побути сам на сам з собою, більше і глибше поговорити з собою, більше і глибше відновити зв`язки з Богом, з сім`єю. Очевидно, що бачимо певні втрати, але також варто і помічати здобутки. Центром духовного життя Церкви є Євхаристія. Важливо, щоб кожен з нас зараз дооцінив, чим для мене є Євхаристія, місце і значення Євхаристіїї в моєму житті. Не потрібно боятись змінювати форми побожності. Якщо не маю можливості бути безпосередньо на Євхаристії, то потрібно приймати духовне Причастя. Якщо не можу посповідатись, то маю зараз вже жаліти за свої гріхи, а при першій же нагоді посповідатись в Таїнстві Сповіді. Зараз прекрасний час, щоб відчути себе частинкою Містичного Тіла Христа - Церкви.
Цікавитеся поглибленим вивченням історії Церкви? Тоді ця катехиза саме для Вас. Її автор, о. Олег Жарук, ректор Інституту богословських наук, продовжує розповідати про події, які відбувалися в апостольські часи, тобто в перші десятиліття після заснування Церкви.
Життя людини неможливо уявити абсолютно комфортним і безтурботним. Кожен із нас має досвід труднощів і страждань. Отець Олексій Самсонов, спираючись на євангельську історію про зцілення сліпонародженого чоловіка, розмірковує над сенсом наших випробувань та їхньою глибинною причиною. Чому ми стикаємося з болем і труднощами? Як їх приймати і знаходити в них вищий зміст? Відповіді на ці питання допомагають нам глибше усвідомити власний життєвий шлях і віднайти внутрішню силу для подолання труднощів.